Нормативно-правові акти, що підготовлені Департаментом платіжних систем
1. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 (із змінами).

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі – Інструкція) розроблена відповідно до законів України "Про Національний банк України”, "Про банки і банківську діяльність”, "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, Цивільного та Господарського кодексів України, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

Інструкція встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

Відповідно до вимог Інструкції банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам Інструкції, інших нормативно-правових актів, а списання коштів з рахунків клієнтів мають здійснювати лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 Інструкції.

Вимоги Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов`язкові для виконання ними.

Інструкція встановлює правила використання при здійсненні розрахункових операцій платіжних інструментів у формі меморіального ордера, платіжного доручення, платіжної вимоги-доручення, платіжної вимоги, розрахункового чека, акредитива і передбачає використання розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді (інформація про використання платіжних інструментів наведена в пункті 2).

Порядок оформлення, приймання, оброблення електронних розрахункових документів та здійснення розрахункових операцій з їх застосуванням регулюється окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

Для здійснення розрахунків клієнти банків самостійно обирають платіжні інструменти (крім меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

В Інструкції наводяться форми розрахункових документів та порядок заповнення їх реквізитів, визначений час протягом якого вони приймаються банками до виконання, черговість та строки виконання.

Відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України до Інструкції включено положення про те, що банки не мають права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд. Зупинення видаткових операцій, арешт або стягнення коштів за рахунками клієнта, що відкриті у банках, здійснюються банками лише за постановою державного виконавця, прийнятою на підставі рішення суду (пункти 1.17, 5.1, 10.1 Інструкції). Зокрема, врегульовано питання щодо виконання банками рішень судів про арешт коштів, які приймаються з метою забезпечення цивільного позову в межах кримінальної справи та надходять до банків безпосередньо від судів або слідчих.

Процедура забезпечення арешту коштів на рахунку клієнта передбачає, що банк арештовує кошти на тому самому рахунку, на який накладено арешт, а не на окремому аналітичному рахунку, як було раніше. Кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги про примусове списання коштів за тим виконавчим документом суду, для забезпечення якого було накладено арешт, або – до отримання постанови державного виконавця щодо звільнення коштів з-під арешту.

Якщо до банку надійде платіжна вимога про примусове списання коштів за іншим виконавчим документом ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих) коштів, то банк повертає таку платіжну вимогу без виконання.

На виконання статті 1072 Цивільного кодексу України до Інструкції (пункт 2.22) включено положення щодо черговості виконання банками розрахункових документів, які оформлені згідно з рішеннями судів і на підставі яких здійснюється списання коштів, якщо розрахункові документи надходять до банку одночасно.

В Інструкції акцентовано увагу на відповідальності банків за недотримання вимог законодавства в частині забезпечення перерахування платниками податків страхових внесків до державних цільових фондів одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати цим платникам податків. Врегульовано питання щодо приймання банками від платників (державних, казенних, комунальних підприємств, господарських товариств, у яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків) розрахункових документів на перерахування коштів за товари, роботи і послуги відповідно до вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України глава 8 "Розрахунки за акредитивами” Інструкції встановлює відповідальність виконуючого банку у разі необгрунтованої відмови у виплаті коштів за акредитивом, а також за порушення ним умов акредитива і передбачає, що відкликання акредитива не створює зобов`язань банку-емітента перед бенефіціаром, а безвідкличний акредитив, що підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку.

Глава 11 "Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування" Інструкції передбачає використання клієнтом таких систем дистанційного обслуговування, як "клієнт – банк”, "клієнт – Інтернет – банк”, "телефонний банкінг”. В цій главі описано механізми здійснення розрахунків з використанням зазначених систем (зокрема, обов’язкові реквізити документів, особливості ідентифікації клієнта в системі «телефонний банкінг»), порядок документообороту.

Зазначені системи, крім здійснення операцій за рахунками клієнтів, на підставі дистанційних розпоряджень клієнтів можуть виконувати функції надання інформаційних послуг, перелік яких визначається у договорах між банками та клієнтами.

2. Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Затверджене постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 № 508 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.02.2003 за № 174/7495 (із змінами).

На виконання Закону України "Про обіг векселів в Україні” від 05.04.2001 № 2374-III постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 № 508 затверджено Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (далі – Положення), що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2003 за № 174/7495.

Положення встановлює загальні правила, порядок проведення і здійснення банками операцій з векселями, що видані та підлягають оплаті на території України в національній валюті.

Банки здійснюють операції з простими та переказними векселями за умови складання векселів у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту та заповнення їх реквізитів відповідно до вимог, зазначених у Положенні. Платіж за векселем банки здійснюють тільки в безготівковій формі. Банкам забороняється використовувати векселі як внесок до статутного фонду.

В Положенні викладено загальні правила авалювання векселів, врахування векселів, надання банком кредитів під заставу векселів, оформлення заборгованості векселями, інкасування векселів, доміциляції векселів, зберігання векселів.

Авалювання векселів банк здійснює на підставі укладеного з позичальником договору про авалювання, який може укладатися на певний термін (генеральна угода про авалювання), та/або авалювання визначених векселів (окремий договір про авалювання).

Урахування векселів є формою кредитування банком юридичної або фізичної особи шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним зі знижкою (дисконтом) за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі. Таку операцію банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем договору про урахування векселів.

Надання банком кредитів під заставу векселів є кредитною операцією і здійснюється за принципами банківського кредитування. Особливістю цього виду кредитування є порядок надання, зберігання та реалізації застави, якою є векселі. Під забезпечення кредиту приймаються векселі, що видані лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Розрахунки з використанням векселів належать до розрахункових операцій.

До операцій за розрахунками векселями щодо погашення кредиторської заборгованості банку належать вексельні платежі на користь кредитора. Їх суть полягає в тому, що кредитор банку погоджується прийняти від банку-боржника виконання іншого (вексельного) зобов’язання від платника за векселем.

До операцій за розрахунками векселями з погашення дебіторської заборгованості перед банком відносяться вексельні платежі боржника на користь банку.

Використання векселів для розрахунків за банківським кредитом не допускається.

Банківська операція з інкасування векселів разом із супровідними документами (рахунками, транспортними документами, товаророзпорядчими документами або іншими подібними документами) відноситься до комісійних операцій і полягає в здійсненні банком за дорученням комітента (векселедержателя) операцій з векселями і супровідними документами на підставі одержаних від комітента інструкцій з метою одержання платежу та/або акцепту за векселями, передавання векселів і супровідних документів проти платежу та/або акцепту, передавання векселів і супровідних документів на інших умовах.

Доміциляція векселів відноситься до комісійних операцій. Векселедавець під час видачі векселя може зазначити особливого платника (зокрема банк), який здійснить оплату векселя відповідно до строку платежу за ним за місцезнаходженням платників за векселями, та не за місцезнаходженням цих платників.

Купівля та продаж векселів здійснюється банком відповідно до законодавства України та на підставі укладеного з продавцем (покупцем) договору. Купівля, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів здійснюється банком відповідно до законодавства України і на підставі договору про комісію і дорученням. Зберігання векселів належить до комісійних операцій, здійснюється за двома видами: відкрите та закрите.

Банк самостійно приймає рішення про організаційне проведення операцій з векселями.

Під час складання первинних документів та облікових регістрів банки, у разі прийняття рішення про здійснення операцій з поданими векселями, можуть, як зразки, використовувати форми, що наведені в додатках до цього Положення.

На виконання постанови Господарського суду м. Києва від 12.09.2006 до Положення внесені зміни, згідно з якими з абзацу тридцять восьмого пункту 1.2 глави I Положення виключене речення "У цьому разі вексель стає цінним папером на пред'явника”. Зазначені зміни затверджені постановою Правління Національного банку України від 17.08.2007 № 301, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.08.2007 за № 1001/14268.

3. Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів (затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за № 910/15601).

Положення встановлює загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів та їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами та визначає особливості здійснення уповноваженими банками арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку – резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку – резиденті.

У Положенні врегульовано, зокрема, порядок подання та оформлення клієнтами уповноважених банків платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах та порядок відкликання клієнтом платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах.

Крім цього, Положення визначає порядок повернення уповноваженими банками без виконання платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах у випадку, якщо операція, яку проводить клієнт, не відповідає вимогам валютного законодавства або підлягає фінансовому моніторингу і клієнт не надав відомості та документи, які дають змогу з’ясувати його особу, суть діяльності, фінансовий стан.

У Положенні врегульовано питання щодо порядку здійснення уповноваженими банками зарахування коштів в іноземній валюті за переказами, що надходять на користь банків та їх клієнтів (бенефіціарів), а також щодо порядку повернення коштів в іноземній валюті у разі анулювання раніше отриманого повідомлення про переказ коштів в іноземній валюті. Також Положенням встановлено порядок оформлення та подання органами державної виконавчої служби платіжних вимог на примусове списання коштів в іноземних валютах або банківських металів і порядок їх виконання уповноваженими банками, які обслуговують клієнта-боржника або в яких відкрито коррахунок банку-боржника.

Крім цього, у Положенні визначені вимоги щодо оформлення платіжних вимог на примусове списання коштів в іноземних валютах або банківських металів з конвертацією їх в інший вид іноземної валюти або банківського металу або продаж їх за національну валюту та навпаки (купівлю за рахунок національної валюті необхідних коштів в іноземній валюті або банківських металів). Встановлені строки виконання уповноваженими банками перерахування коштів в іноземній або національній валюті, що примусово списані з рахунку клієнта-боржника або з коррахунку банку-боржника, на рахунки органів державної виконавчої служби.

Також Положенням передбачені вимоги щодо дій уповноважених банків у разі отримання документу про арешт коштів в іноземній валюті та/або банківських металів.

4.Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України (затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12. 2000 № 520 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.02. 2001 за № 152/5343).

Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2000 р. № 520 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2001 р. за № 152/5343 встановлює єдині правила і порядок проведення уповноваженими банками та фінансовими установами операцій з чеками в іноземній валюті.

Відповідно до цього Положення чек, як розрахунковий документ установленої форми, містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) платнику про сплату держателю чека (чекодержателю) зазначеної в ньому суми коштів в іноземній валюті протягом встановленого строку.

Світовий досвід говорить про те, що найбільш поширеними серед всіх видів чеків є іменні. Вони мають найбільший ступінь захисту, як при їх відшкодуванні так і у випадку їх втрати. Згідно з нормами цього Положення іменні чеки, які подаються чекодержателем у банк до сплати, мають містити чітко визначені реквізити, а саме:

- назву документа - "чек", що зазначено в тексті документа тією мовою, якою його складено (або без назви, якщо чек виписаний в таких країнах, як Великобританія, США, Канада, Австралія, Німеччина та інш.); 
- розпорядження сплатити певну суму чекодержателю; 
- назву та реквізити емітента та платника; 
- назву для юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові для фізичної особи чекодержателя, на користь якого здійснюється платіж; 
- зазначення валюти та суми чека; 
- дату складання та номер чека; 
- місце видачі чека; 
- підпис особи, яка видає чек (чекодавець). 

У разі відсутності цих реквізитів чек вважається недійсним, повертається чекодержателю та не приймається банком на інкасо. Термін дії іменного чека зазначено на чеку. У разі, якщо такий запис відсутній, термін дії чека становить 6 місяців з дня його видачі.

Банк на території України приймає від чекодержателя іменні чеки в іноземній валюті до сплати лише на інкасо. Чеки в іноземній валюті І групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України (далі - І група Класифікатора) та ІІ групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України приймаються банком до сплати на інкасо тільки від їх власників після пред'явлення документів, що посвідчують особу, або за їх нотаріально посвідченою довіреністю.

Фізичні особи (резиденти та нерезиденти), які мають поточний рахунок в іноземній валюті в банку, можуть одержати покриття за чеками на свій рахунок, номер якого зазначають у заяві про приймання до сплати на інкасо чеків в іноземній валюті.

Фізичні особи (резиденти та нерезиденти), які не мають поточного рахунку в іноземній валюті в банку, одержують кошти за чеком готівкою.

Положення встановлює обов'язкові реквізити і для дорожніх чеків. Дорожній чек – розрахунковий документ, що виражений в іноземній валюті та використовується як засіб міжнародних розрахунків неторговельного характеру і є грошовим зобов'язанням чекодавця виплатити зазначену в чеку суму чекодержателю (одержувачу, власнику), підпис якого проставляється в зазначеному місці під час продажу. Дорожній чек має містити такі реквізити:

- назву документа - "дорожній чек" ("travelers cheque");
- назву компанії емітента, що випустила чек: American Express, Visa, Thomas Cook, Citi Corp., Bank of America, Swiss Bakers Travelers Cheques тощо;  

- назву платника та його реквізити; 
- підписи уповноважених осіб компанії емітента; 
- номінал та назву іноземної валюти; 
- серію та номер; 
- місце для підпису особи, що має намір купити чек; 
- місце для підпису чекодержателя при сплаті чека. 

- Термін дії дорожніх чеків не обмежений.

Дата та місце заповнення чека зазначаються в інформаційному повідомленні про продаж дорожнього чека. Дорожні чеки емітуються у певному номіналі.

Дорожні чеки виписуються на одного власника, рідше на двох (підписи власника (двох власників) ставляться в зазначеному місці в день продажу). Чеки на двох власників можуть використовуватися ними. Будь-який з двох підписів є дійсним при одержанні готівкових коштів за чеком.

Операції з купівлі (сплати) та продажу дорожніх чеків (обмін готівкової іноземної валюти на чеки в іноземній валюті, далі – продаж) здійснюються банком за іноземну валюту І групи Класифікатора або за гривні.

Відшкодування втрачених чекодержателями дорожніх чеків здійснюється банком на підставі укладених угод з емітентом дорожніх чеків.

5. Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (затверджене постановою правління національного банку України від 15.12.2004 р. № 639 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 41/10321).

Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затверджене постановою правління національного банку України від 15.12.2004 р. № 639 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 41/10321, яке визначає загальні правила Національного банку України щодо порядку здійснення банками операцій надання та отримання банківських гарантій в національній та іноземних валютах та порядок їх виконання (далі - Положення) визначає:

- перелік осіб, на яких поширюються вимоги цього Положення, наведені визначення таких термінів, як "гарантія”, "контргарантія” "банк-гарант”, "гарантійний випадок" та ін., а також визначені основні умови, за яких може бути надана банком гарантія та/або контргарантія (умовна чи безумовна, відклична чи безвідклична), у т.ч. умови її покриття.

Так, гарантія – це спосіб забезпечення виконання зобов’язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов’язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) cплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред’явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов’язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов’язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов’язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

- види гарантій, у тому числі:

    платіжні гарантії;

    гарантії повернення авансового платежу;

Категорії розділу
Безготівкові розрахунки [4]
Платіжні картки [2]
Міжбанківські розрахунки [4]
Національна Система Масових Електронних Платежів [7]
Додаткові матеріали [1]
   



Доставка
Оплата
Реквізити
Партнери


© 2021 MKO info® - Рукоділля